Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гребенніков К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Зазірний І. М. Надп’ятково-п’ятковий артроерез (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. М. Зазірний, В. М. Ковальчук, А. П. Лябах, К. О. Гребенніков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 2. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_2_22 | ||
| 2. | 
Гребенніков К. О. Діагностика та лікування ушкоджень сухожилля заднього великогомілкового м’яза (огляд літератури) [Електронний ресурс] / К. О. Гребенніков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 1. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_1_20 | ||
| 3. |
Лябах А. П. Додаткова човноподібна кістка: діагностика та хірургічне лікування [Електронний ресурс] / А. П. Лябах, О. Е. Міхневич, Г. М. Лазаренко, О. А. Турчин, К. О. Гребенніков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2012. - № 2. - С. 54-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2012_2_14 | ||
| 4. | 
Гребенніков К. О. МРТ діагностика травматичних пошкоджень п’ятково-човноподібної зв’язки [Електронний ресурс] / К. О. Гребенніков // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2017. - № 4. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2017_4_7 Мета дослідження - визначення частоти свіжих пошкоджень п'ятково-човноподібної зв'язки (ПЧЗ) за некісткових травм медіальної області стопи. Проведено МРТ дослідження стопи та гомілковостопного суглобу у 34 пацієнтів з гострою некістковою травмою медіальної зони стопи на предмет виявлення гострих пошкоджень ПЧЗ та визначення видів цих пошкоджень. Контрольну групу обрали з 58 пацієнтів, яким виконувалось МРТ стопи та гомілковостопного суглобу з інших причин. МРТ виконували на магнітно-резонасних томографах 1,5 Тл. Різні види пошкоджень ПЧЗ спостерігали у 98,9 % від усіх пацієнтів дослідної та контрольної груп (92 дослідження). За травм медіальної області стопи частіше пошкоджується дистальний відділ верхньо-медіальної порції ПЧЗ. За травм латеральної області стопи, крім пошкоджень латеральних структур, спостерігається пошкодження нижньої поздовжньої підошовної порції ПЧЗ. Висновки: МРТ діагностика травматичних пошкоджень стопи є високо специфічною та інформативною, що робить МРТ рекомендованим методом вибору. | ||
| 5. | 
Хоменко І. П. Травматологічна допомога та спеціалізоване лікування поранених із вогнепальними переломами плечової кістки в системі медичного забезпечення операції Об’єднаних сил [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, І. А. Лурін, С. О. Король, А. М. Галушка, К. О. Гребенніков // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 4. - С. 509-514. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_4_13 Огнестрельные переломы плечевой кости составляют 20,3 - 22,3 % среди всех переломов костей. Проблема выбора тактики лечения раненых с огнестрельными переломами плечевой кости обусловлена ростом их тяжести, увеличением частоты осложнений, требующих длительных реконструктивно-восстановительных операций. Цель работы - улучшить результаты лечения раненых с огнестрельными переломами плечевой кости за счет применения современных реконструктивно-восстановительных методик оперативных вмешательств на уровнях медицинского обеспечения. Массив исследования составили 110 раненых с огнестрельными переломами плечевой кости. С помощью статистического анализа проведено определение клинической эффективности внедрения реконструктивно-восстановительных оперативных вмешательств. Травматологическую помощь раненым оказывали по принципу контроля повреждений: остановка наружного кровотечения (33,6 %), обезболивание, антибиотикотерапия, стабилизация перелома аппаратом внешней фиксации, противошоковые мероприятия. Хирургические обработки проводили после стабилизации состояния раненых. Специализированное лечение заключалось в дифференцированном проведении замещения дефектов мягких тканей, конверсии метода фиксации, замещения дефектов костей, восстановления нервов и функции сегмента. Частота развития контрактур плечевого и локтевого суставов снижена на 28,0 %, замедленной консолидации - на 11,9 %, неврологических расстройств - на 14,9 %. Уменьшено количество раненых, которые были уволены из рядов Вооруженных Сил Украины по состоянию здоровья, - на 10,3 %. Выводы: минимизация сроков начала реконструктивно-восстановительных вмешательств за счет сокращения уровней медицинского обеспечения является важнейшим аспектом в лечении раненых с огнестрельными переломами плечевой кости. При этом происходит улучшение функциональных результатов, а именно: увеличение частоты хороших - на 20,2 %, уменьшение относительного количества неудовлетворительных - на 16,3 %. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |